синхронізація

СИНХРОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., техн., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів.

Для синхронізації звуку з відображенням використовується додатковий напрямний ролик (Пересувні кінопр., 1959, 27);

Синхронізація палеоліту України з палеолітом Східної і Центральної Європи і Кавказько-Середземноморської зони становить одне з головних завдань (Вісник АН, 6, 1957, 9).

Значення в інших словниках

1. синхронізація — синхроніза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. синхронізація — -ї, ж., тех., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. синхронізація — СИНХРОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., техн., книжн. Приведення до синхронізму двох або кількох періодично змінних явищ чи процесів. Для синхронізації звуку з відображенням використовується додатковий напрямний ролик (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. синхронізація — синхроніза́ція (від грец. σύγχρονος – одночасний) 1. Приведення двох чи кількох періодично змінюваних явищ до точної взаємної відповідності періодів їхнього перебігу, до збігу часу початку й кінця цих періодів.  Словник іншомовних слів Мельничука