синьооко
СИНЬОО́КО. Присл. до синьоо́кий 1.
*Образно. Вона тут синьооко сіє блакитні блискавки з-під вій (Драч, Поезії, 1967, 90).
Словник української мови (СУМ-11)СИНЬОО́КО. Присл. до синьоо́кий 1.
*Образно. Вона тут синьооко сіє блакитні блискавки з-під вій (Драч, Поезії, 1967, 90).
Словник української мови (СУМ-11)