сипаний
СИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до си́пати.
Все сухе. І стовбури дерев, і віками сипана на землю фоя, і низенькі віти, що з надіями колись виростали, але давно вже вмерли без сонця (Хотк., II, 1966, 105);
// си́пано, безос. присудк. сл.
— Сипано мені з порожніх половецьких стрілечниць [колчанів] Великий жемчуг на груди (Мирний, V, 1955, 269).
Словник української мови (СУМ-11)