сипіти
СИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. сипля́ть; недок.
1. Видавати сиплі звуки.
— Мороз, як приском, сипить, а він, бісова душа, шинеля наопашки, простоволосий і босий (Панч, На калин. мості, 1965, 165).
2. Говорити сиплим голосом.
Словник української мови (СУМ-11)