1. Словник української мови в 11 томах

сипіти

СИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. сипля́ть; недок.

1. Видавати сиплі звуки.

— Мороз, як приском, сипить, а він, бісова душа, шинеля наопашки, простоволосий і босий (Панч, На калин. мості, 1965, 165).

2. Говорити сиплим голосом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сипіти — сипі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сипіти — -плю, -пиш; мн. сиплять; недок. 1》 Видавати сиплі звуки. 2》 Говорити сиплим голосом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сипіти — СИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. сипля́ть; недок. 1. Видавати сиплі звуки. – Мороз, як приском, сипить, а він, бісова душа, шинеля наопашки, простоволосий і босий (П. Панч). 2. Говорити сиплим голосом. Словник української мови у 20 томах