сипіти
СИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. сипля́ть; недок.
1. Видавати сиплі звуки.
– Мороз, як приском, сипить, а він, бісова душа, шинеля наопашки, простоволосий і босий (П. Панч).
2. Говорити сиплим голосом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сипіти — сипі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сипіти — -плю, -пиш; мн. сиплять; недок. 1》 Видавати сиплі звуки. 2》 Говорити сиплим голосом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сипіти — СИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. сипля́ть; недок. 1. Видавати сиплі звуки. — Мороз, як приском, сипить, а він, бісова душа, шинеля наопашки, простоволосий і босий (Панч, На калин. мості, 1965, 165). 2. Говорити сиплим голосом. Словник української мови в 11 томах