сир

СИР, у, ч.

1. Харчовий продукт, який одержують із молока при його сквашуванні й відокремленні сироватки.

— Ото, тату, маєм воду,— Каже циганчук, — А якби нам іще сиру Та муки до рук,— Наварили б вареників (Рудан., Тв., 1959, 170);

У відрі стоїть глек з молоком, сир у капустяному листі, біла селянська паляниця (Ю. Янов., І, 1954, 61);

*У порівн. Вся ж долина сяяла, немов на підрешітку сир (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 378).

◊ Жи́ти (купа́тися, пла́вати) як (мов, немо́в і т. ін.) сир у ма́слі див. ма́сло.

2. Харчовий продукт у вигляді твердої або напівтвердої маси, який виготовляють шляхом сквашування молока й дальшої обробки згустка.

Я виймаю з кишені і ставлю на гальку пляшку вина, сир, помаранчі (Коцюб., II, 1955, 416);

У цім відділі бачитимете ви всілякі сири: і швейцарський, і голландський, і кавказький… (Вишня, І, 1956, 71);

Гастрономічні крамниці спокушали зір бляшанками різних консервів, круглими кулями чудового сиру, біло-рожевої запашної шинки (Донч., II, 1956, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сир — Білково-жировий харчовий продукт, який виготовляють зі сквашеного молока сільськогосподарських тварин; с. поділяють на кисломолочні і сичужні; останні діляться на тверді (до 50% води), напівтверді, м'які (понад 50% води), розсольні та перероблені... Універсальний словник-енциклопедія
  2. сир — СИР, у, ч. 1. Харчовий продукт, який одержують із молока при його сквашуванні й відокремленні сироватки. – Ото, тату, маєм воду, – Каже циганчук, – А якби нам іще сиру Та муки до рук, – Наварили б вареників (С. Словник української мови у 20 томах
  3. сир — Від сира голова сива. Жартом страшать дітей, щоб не їли багато сира. Лиш сир добрий відкладуваний. Остерігають, коли хто відкладає важне діло. Сміється, як дурний до сира. Сміється без причини. Сирно, масляно — корова ожеребилась. Є сир і масло, бо корова отелилась і дає багато молока. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. сир — Сир, -ру м. 1) Сыръ. 2) Творогъ. Масляниця баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ном. № 256. ум. сирець. Словник української мови Грінченка
  5. сир — -у, ч. 1》 Харчовий продукт, що його одержують із молока при його сквашуванні й відокремленні сироватки. 2》 Харчовий продукт у вигляді твердої або напівтвердої маси, що його виготовляють шляхом сквашування молока й подальшої обробки згустку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сир — сир іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. сир — Сир, си́ру; сири́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сир — (овечий) бриндза, бриндзя, з качковал Словник синонімів Караванського
  9. сир — купа́тися як сир у ма́слі. Жити у достатках, у розкошах, безтурботно. — Чого їй (Христі) недостає? — думав він, бродячи одинокий по саду.— Як сир у маслі купається, а ще й плаче (Панас Мирний). як сир у ма́слі, зі сл. жи́ти. Фразеологічний словник української мови