сир

Значення в інших словниках

1. сир — сир іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. сир — (овечий) бриндза, бриндзя, з качковал Словник синонімів Караванського
3. сир — -у, ч. 1》 Харчовий продукт, що його одержують із молока при його сквашуванні й відокремленні сироватки. 2》 Харчовий продукт у вигляді твердої або напівтвердої маси, що його виготовляють шляхом сквашування молока й подальшої обробки згустку. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сир — СИР, у, ч. 1. Харчовий продукт, який одержують із молока при його сквашуванні й відокремленні сироватки. – Ото, тату, маєм воду, – Каже циганчук, – А якби нам іще сиру Та муки до рук, – Наварили б вареників (С. Словник української мови у 20 томах
5. сир — Від сира голова сива. Жартом страшать дітей, щоб не їли багато сира. Лиш сир добрий відкладуваний. Остерігають, коли хто відкладає важне діло. Сміється, як дурний до сира. Сміється без причини. Сирно, масляно — корова ожеребилась. Є сир і масло, бо корова отелилась і дає багато молока. Приповідки або українсько-народня філософія
6. сир — Білково-жировий харчовий продукт, який виготовляють зі сквашеного молока сільськогосподарських тварин; с. поділяють на кисломолочні і сичужні; останні діляться на тверді (до 50% води), напівтверді, м'які (понад 50% води), розсольні та перероблені... Універсальний словник-енциклопедія
7. сир — купа́тися як сир у ма́слі. Жити у достатках, у розкошах, безтурботно. — Чого їй (Христі) недостає? — думав він, бродячи одинокий по саду.— Як сир у маслі купається, а ще й плаче (Панас Мирний). як сир у ма́слі, зі сл. жи́ти. Фразеологічний словник української мови
8. сир — Сир, си́ру; сири́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. сир — СИР, у, ч. 1. Харчовий продукт, який одержують із молока при його сквашуванні й відокремленні сироватки. — Ото, тату, маєм воду,— Каже циганчук, — А якби нам іще сиру Та муки до рук,— Наварили б вареників (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах