сипучка
Сипучка, -ки
ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ. Судж. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сипучка — сипу́чка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- сипучка — див. заметіль Словник синонімів Вусика
- сипучка — -и, ж., розм. 1》 Розсипчастий сніг, який тільки що випав і не злігся. 2》 Що-небудь сипке. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сипучка — СИПУ́ЧКА, и, ж., розм. 1. Розсипчастий сніг, який тільки що випав і не влігся. 2. Що-небудь сипке. Звантажував [хлопчина] вугіль-сипучку, В роботі палав, як вогонь, А потім, на першу ж получку, Купив собі в друзів гармонь (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах
- сипучка — СИПУ́ЧКА, и, ж., розм. 1. Розсипчастий сніг, який тільки що випав і не влігся. 2. Що-небудь сипке. Звантажував [хлопчина] вугіль-сипучку, В роботі палав, як вогонь, А потім, на першу ж получку, Купив собі в друзів гармонь (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 72). Словник української мови в 11 томах