сиренький
СИРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сири́й.
— Поки ми ся та й любили, сухі дуби цвіли, а як ми ся розлучили, сиренькі пов’яли… (Коцюб., II, 1955, 346);
[2-й вартовий:] Сиренька [печеня], та дарма, аби гаряча (Л. Укр., II, 1951, 321).
Словник української мови (СУМ-11)