сирець
СИРЕ́ЦЬ¹, рцю́, ч., рідко. Зменш.-пестл. до сир.
СИРЕ́ЦЬ², рцю́, ч. Не до кінця вироблений або неочищений продукт; напівфабрикат, сировина.
В результаті проминання трести одержується продукт, який зветься сирцем (Техн. культ., 1956, 116);
Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку — довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (Десняк, II, 1955, 468).
Словник української мови (СУМ-11)