1. Словник української мови в 11 томах

сирець

СИРЕ́ЦЬ¹, рцю́, ч., рідко. Зменш.-пестл. до сир.

СИРЕ́ЦЬ², рцю́, ч. Не до кінця вироблений або неочищений продукт; напівфабрикат, сировина.

В результаті проминання трести одержується продукт, який зветься сирцем (Техн. культ., 1956, 116);

Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку — довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (Десняк, II, 1955, 468).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сирець — Сире́ць іменник чоловічого роду місцевість; річка Орфографічний словник української мови
  2. сирець — [сиерец'] -рц'у, ор. -рцем, м. (на) -рц'і Орфоепічний словник української мови
  3. сирець — I -рцю, ч., рідко. Зменш.-пестл. до сир. II -рцю, ч. Не до кінця вироблений або неочищений продукт; напівфабрикат, сировина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сирець — СИРЕ́ЦЬ¹, рцю́, ч., рідко. Зменш. до сир. СИРЕ́ЦЬ², рцю́, ч. Не до кінця вироблений або неочищений продукт; напівфабрикат, сировина. В результаті проминання трести одержується продукт, який зветься сирцем (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. сирець — СИРОВИНА́ (те, з чого виробляють, виготовляють що-небудь), МАТЕРІА́Л, ПРОДУ́КТ, СИРЕ́ЦЬ, НАПІВФАБРИКА́Т (не до кінця вироблений або неочищений продукт). Найбільше цікавився (Григор Наумович).. патронним заводом нашим. Словник синонімів української мови
  6. Сирець — Сире́ць, -рця́, -рце́ві (київське передм.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сирець — Сирець, -рцю м. 1) ум. отъ сир. Шух. І. 203. Сирцем присипають, в масличко вмочають. Мет. 163. 2) Невыжженный кирпичъ. Екатерин. г. Словник української мови Грінченка