сирий

СИРИ́Й, а́, е́.

1. Покритий або просякнутий вологою; вогкий.

Коло сухого дерева й сире горить (Номис, 1864, № 6109);

Сире сіре каміння поросло мохом (Хотк., II, 1966, 45);

— Ти б спочатку розпалив огонь під казаном, а тоді воду носив. Та суху солому підкладай, а не сиру пхаєш (Тют., Вир, 1964, 134);

// Заболочений, з великим вмістом грунтової вологи.

Хто ж заснув тут сиротою Під баюрою сирою? (Щог., Поезії, 1958, 460);

Хотів нас загарбать? Не дуже ярій: полеж тепер, кате, у ямі сирій (Тич., II, 1957, 139);

// у сполуч. із сл. земля, могила, нар.-поет. Уживається як постійний епітет.

Хто з ворогом п’є та гуляє, того і сира земля не приймає (Укр.. присл.., 1955, 414);

— Мати сира земле! прийми мене до себе, приголуб мене і не пусти мене на світ (Кв.-Осн., II, 1956, 331);

Над могилою сирою Ганнусенька плаче (Рудан., Тв., 1959, 55);

— Дорогі тато, мамо і братик Максим! Уклоняюсь вам усім від високого неба до сирої землі (Стельмах, І, 1962, 516).

◊ Іти́ в сиру́ зе́млю див. іти́.

2. Який містить значну вологість, насичений вологою.

Ніч була сира, холодна (Мирний, II, 1954, 240);

Темні гори зливалися з низьким сирим небом (Знання.., 7, 1967, 13);

В коридорах шкільного будинку чути запущеними підлогами, сирим вапном і свіжопомальованими вікнами (Вільде, Б’є восьма, 1945, 3);

Дихнув, а в ніздрі — запах гнилої картоплі й сирої землі (Головко, II, 1957, 167);

Чисте, без диму й сажі повітря було вологим і пахло сирою глиною (Коз., Гарячі руки, 1960, 152);

// Який характеризується значною вологістю повітря (про приміщення).

Знову він один у сирій сірій хаті (Мирний, І, 1954, 329);

Із вогких окопів, із тюрем сирих,.. із заводів, із лав трудових У бурях, в пожарах прийшов він до нас, Той день, що збратав нас, що світ весь потряс (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 12).

3. Який відзначається великою кількістю дощів, опадів.

Ніч темна, погода сира — одбива всяку хіть [іти грати в карти] (Мирний, V, 1955, 332).

4. Не варений, не смажений, не кип’ячений і т. ін.

Коли ж дивиться [Забрьоха] — вірьовка; потягнув тую вірьовку — аж і тут гарбуз сирий причеплений!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 157);

В тому кухарському курені стояли столи, де кухар розкладав сиру рибу (Н.-Лев., II, 1956, 221);

Тоскан з’їв шматочок сирого оленячого м’яса (Трубл., Вовки.., 1936, 46);

// у знач. ім. сире́, ро́го, с. Неварена, несмажена і т. ін. їжа.

Сирого не їм, печеного не хочу, вареного терпіти не можу (Укр.. присл.., 1955, 230);

— Нащадок Посейдонів, Він знав огонь, а ці — сире і свіже рвуть (Зеров, Вибр., 1966, 26).

5. Недоварений, недосмажений, недопечений (про продукти харчування).

З печі сирого хліба не виймають (Укр.. присл.., 1955, 291);

Напік [сирота] спершу такого хліба, що і в руках не вдержиш: рідкий, крізь пучки лізе, кислий, сирий (Барв., Опов.., 1902, 173);

Василина кинулась до печі, всипала в миску сирого борщу (Н.-Лев., II, 1956, 35).

6. Не до кінця вироблений, оброблений, очищений (про продукт виробництва, матеріал).

Йому вдалося закупити в Бориславі.. сирого воску (Фр., VIII, 1952, 408);

У двір зайшло кілька чоловік. На головах кудлаті шапки, на спинах овечі шкури вовною догори, на ногах — постоли із сирої шкіри (Тют., Вир, 1964, 359);

*Образно. За ранні помилки мого сирого розуму і гарячого серця мені довелося розплачуватись місяцями страждань і важких роздумів (Довж., І, 1958, 16);

// перен. Не до кінця відшліфований, не оброблений як слід (про літературний твір, його мову і т. ін.).

Не знаю, чи буде цікаво, як я пошлю туди [до ж. «Житє і слово»] пісні баладного змісту (теж сирий матеріал, бо довести до пуття я не вмію) (Л. Укр., V, 1956, 140);

Не сирий опис, не пласка інформація, не холодна інтелектуальна дотепність, а саме зображення дійсного світу і дійсних людей — цю першу заповідь великого реалістичного мистецтва прози незмінно шанує і пильнує в своїй творчості Гончар (Не ілюстрація.., 1967, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сирий — сири́й: ◊ глода́ти сиру́ зе́млю → глодати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. сирий — Аби тебе сира земля не приняла. Тяжке прокляття. Щоб ти гробу нігде не мав. Сира земля, бо цвинтарі бувають на невиробленій іще землі. Ліпше сире жито жати, як має ним вітер колисати. Ліпше, щоб жито доходило в снопах, як має висипатися на землю. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. сирий — в сирі́й землі́ гни́ти. Бути мертвим; умерти, загинути. Хотів фашист на Вкраїні жити, але прийшлося йому, собаці, в сирій землі гнити (Укр.. присл..); Нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  4. сирий — СИРИ́Й, а́, е́. 1. Покритий або просякнутий вологою; вогкий. Коло сухого дерева й сире горить (Номис); Сире сіре каміння поросло мохом (Г. Хоткевич); – Ти б спочатку розпалив огонь під казаном, а тоді воду носив. Словник української мови у 20 томах
  5. сирий — сири́й прикметник Орфографічний словник української мови
  6. сирий — ВОЛО́ГИЙ (насичений або покритий вологою), ВО́ГКИЙ, СИРИ́Й, ВОЛО́ЖИСТИЙ, ВІ́ЛЬГИЙ рідше, ВІЛЬГО́ТНИЙ рідше; ПІТНИ́Й (покритий потом). Пісок на березі вологий і м'яко вгинається під ногами (Я. Гримайло); Шура зайшла в свою вогку землянку (О. Словник синонімів української мови
  7. сирий — (який має багато вологи) мокрий, вогкий, гнилий. Словник синонімів Полюги
  8. сирий — Вогкий, вогкенький, вогкуватий, вологий, вологуватий, зволожений, мокруватий, мокренький, мокрісінький, переволожений, перемочений, підвільглий, підволожений, підмокрілий, підмочений, підсирілий, приволожений, примоклий, проволожений, промокрілий... Словник синонімів Вусика
  9. сирий — -а, -е. 1》 Покритий або просякнутий вологою; вогкий. || Заболочений, з великим вмістом ґрунтової вологи. || у сполуч. зі сл. земля, могила, нар.-поет. Уживається як постійний епітет. 2》 Який характеризується значною вологістю, насичений вологою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. сирий — [сиерий] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
  11. сирий — Вогкий, вологий, (- дрова) мокрий, (- погоду) дощовий, сльотавий, (харч) не варений, не смажений, не печений, не кип'ячений, (- страви) недоварений, недосмажений, недопечений, (віск) сировий, (матеріял) необроблений Словник синонімів Караванського
  12. сирий — 1. вологий, вільгий, вільготний, мокрявий 2. сировий, див. сиром'ятина Словник чужослів Павло Штепа
  13. сирий — Сири́й, -ра́, -ре́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)