сирин
СИ́РИН, а, ч.
1. У давньоруській літературі й народних легендах — фантастичний птах із жіночим обличчям і жіночими грудьми.
2. Невеликий птах родини сов’ячих.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сирин — си́рин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сирин — -а, ч. 1》 У давньоруській літературі й народних легендах – фантастичний птах із жіночим обличчям і жіночими грудьми. 2》 Невеликий птах родини сов'ячих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сирин — СИ́РИН, а, ч. 1. У давньоруській літературі й народних легендах – фантастичний птах із жіночим обличчям і жіночими грудьми. 2. Невеликий птах родини совиних. Словник української мови у 20 томах