сирий

Значення в інших словниках

1. сирий — (який має багато вологи) мокрий, вогкий, гнилий. Словник синонімів Полюги
2. сирий — сири́й прикметник Орфографічний словник української мови
3. сирий — Вогкий, вологий, (- дрова) мокрий, (- погоду) дощовий, сльотавий, (харч) не варений, не смажений, не печений, не кип'ячений, (- страви) недоварений, недосмажений, недопечений, (віск) сировий, (матеріял) необроблений Словник синонімів Караванського
4. сирий — Вогкий, вогкенький, вогкуватий, вологий, вологуватий, зволожений, мокруватий, мокренький, мокрісінький, переволожений, перемочений, підвільглий, підволожений, підмокрілий, підмочений, підсирілий, приволожений, примоклий, проволожений, промокрілий... Словник синонімів Вусика
5. сирий — [сиерий] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
6. сирий — -а, -е. 1》 Покритий або просякнутий вологою; вогкий. || Заболочений, з великим вмістом ґрунтової вологи. || у сполуч. зі сл. земля, могила, нар.-поет. Уживається як постійний епітет. 2》 Який характеризується значною вологістю, насичений вологою. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. сирий — СИРИ́Й, а́, е́. 1. Покритий або просякнутий вологою; вогкий. Коло сухого дерева й сире горить (Номис); Сире сіре каміння поросло мохом (Г. Хоткевич); – Ти б спочатку розпалив огонь під казаном, а тоді воду носив. Словник української мови у 20 томах
8. сирий — сири́й: ◊ глода́ти сиру́ зе́млю → глодати Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. сирий — Аби тебе сира земля не приняла. Тяжке прокляття. Щоб ти гробу нігде не мав. Сира земля, бо цвинтарі бувають на невиробленій іще землі. Ліпше сире жито жати, як має ним вітер колисати. Ліпше, щоб жито доходило в снопах, як має висипатися на землю. Приповідки або українсько-народня філософія
10. сирий — в сирі́й землі́ гни́ти. Бути мертвим; умерти, загинути. Хотів фашист на Вкраїні жити, але прийшлося йому, собаці, в сирій землі гнити (Укр.. присл..); Нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
11. сирий — ВОЛО́ГИЙ (насичений або покритий вологою), ВО́ГКИЙ, СИРИ́Й, ВОЛО́ЖИСТИЙ, ВІ́ЛЬГИЙ рідше, ВІЛЬГО́ТНИЙ рідше; ПІТНИ́Й (покритий потом). Пісок на березі вологий і м'яко вгинається під ногами (Я. Гримайло); Шура зайшла в свою вогку землянку (О. Словник синонімів української мови
12. сирий — Сири́й, -ра́, -ре́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. сирий — СИРИ́Й, а́, е́. 1. Покритий або просякнутий вологою; вогкий. Коло сухого дерева й сире горить (Номис, 1864, № 6109); Сире сіре каміння поросло мохом (Хотк., II, 1966, 45); — Ти б спочатку розпалив огонь під казаном, а тоді воду носив. Словник української мови в 11 томах