сирець
СИРЕ́ЦЬ¹, рцю́, ч., рідко.
Зменш. до сир.
СИРЕ́ЦЬ², рцю́, ч.
Не до кінця вироблений або неочищений продукт; напівфабрикат, сировина.
В результаті проминання трести одержується продукт, який зветься сирцем (з наук.-попул. літ.);
Попід горою примостилася піч для обпалювання, а збоку – довга повітка для сушки й схову сирцю й готової цегли (О. Десняк).
Словник української мови (СУМ-20)