сирний
СИ́РНИЙ, а, е. Прикм. до сир;
// Пригот. із сиру.
Як ось знечев’я вбіг Меркурій, Засапавшися, до богів, Прискочив, мов котище мурий До сирних в маслі пирогів! (Котл., І, 1952, 96);
Постійно розширюється асортимент хлібобулочних виробів. Булочки вітамінізована і «Зірочка», булочка фігурна і здоба «Шахтарська», булка в повидлом, рогалики сирні й молочні (Рад. Укр., 3.I 1971, 3);
// Признач. для приготування сиру.
Сирний прес.
Словник української мови (СУМ-11)