сироїд
СИРОЇ́Д, а, ч.
1. заст. Людина, що вживає сире м’ясо як їжу.
2. діал. Людоїд.
Ти чуєш? Ну, я почав йому белендіти про оті всякі чутки про сироїдів (Козл., Ю. Крук, 1950, 235).
Словник української мови (СУМ-11)СИРОЇ́Д, а, ч.
1. заст. Людина, що вживає сире м’ясо як їжу.
2. діал. Людоїд.
Ти чуєш? Ну, я почав йому белендіти про оті всякі чутки про сироїдів (Козл., Ю. Крук, 1950, 235).
Словник української мови (СУМ-11)