скапаритися
СКАПА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Зникнути, пропасти;
// Померти.
— Не лікування мені тепер у голові.. Як я маю змарнувати своє життя, спиняючися посеред дороги, то нехай уже краще скапарюся… (Круш., Буденний хліб.., 1960, 102).
Словник української мови (СУМ-11)