скарбівничий
СКАРБІВНИ́ЧИЙ, чого, ч., рідко. Те саме, що скарбни́к 1 — 3.
Касир доказував, що ті господарі або зовсім не платили, або казав, що вони заплатили, та не все.. Чутка про такі погані касирові вчинки пішла по селі, і громада просила скинути того скарбівничого (Н.-Лев., VI, 1966, 401).
Словник української мови (СУМ-11)