скарбівня
СКАРБІ́ВНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що скарбни́ця.
— Ідіте ж, вірні слуги, принесіте Важкий ланцюг з скарбівні щирозлотий (П. Куліш, Вибр., 1969, 380);
Поезія мусить користати з тих образів, нагромаджених уже в самій скарбівні мови, тим більше, що вони вже поетичні самі собою (Фр., XVI, 1955, 263).
Словник української мови (СУМ-11)