Словник української мови в 11 томах

скарифікація

СКАРИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., с. г.

1. Штучне поверхневе пошкодження спеціальною машиною твердої оболонки насіння деяких рослин для прискорення його проростання.

Скарифікація насіння люцерни.

2. Глибоке розпушування грунту, що сприяє більшому доступу повітря в нього.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. скарифікація — скарифіка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. скарифікація — -ї, ж., с. г. 1》 Штучне поверхневе пошкодження спеціальною машиною твердої оболонки насіння деяких рослин для прискорення його проростання. 2》 Глибоке розпушування ґрунту, що сприяє більшому доступу повітря в нього. 3》 мед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скарифікація — СКАРИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., с. г. 1. Штучне поверхневе пошкодження спеціальною машиною твердої оболонки насіння деяких рослин для прискореного його проростання.  Словник української мови у 20 томах
  4. скарифікація — скарифіка́ція (від лат. scarifiсо – дряпаю) штучне пошкодження оболонки насіння деяких рослин для кращого вбирання ним вологи, потрібної для набрякання та проростання. Підвищує схожість.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. скарифікація — Татуювання рубцями, яке досягається багаторазовим надрізанням шкіри гострими предметами; ознака племінної (групової) приналежності або вид прикрашання тіла у первісних людей.  Універсальний словник-енциклопедія