Великий тлумачний словник сучасної мови

скарифікація

скарифіка́ція

-ї, ж., с. г.

1》 Штучне поверхневе пошкодження спеціальною машиною твердої оболонки насіння деяких рослин для прискорення його проростання.

2》 Глибоке розпушування ґрунту, що сприяє більшому доступу повітря в нього.

3》 мед. Нанесення на шкіру значної кількості маленьких надрізів з лікувальною метою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. скарифікація — скарифіка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. скарифікація — СКАРИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., с. г. 1. Штучне поверхневе пошкодження спеціальною машиною твердої оболонки насіння деяких рослин для прискореного його проростання.  Словник української мови у 20 томах
  3. скарифікація — скарифіка́ція (від лат. scarifiсо – дряпаю) штучне пошкодження оболонки насіння деяких рослин для кращого вбирання ним вологи, потрібної для набрякання та проростання. Підвищує схожість.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. скарифікація — Татуювання рубцями, яке досягається багаторазовим надрізанням шкіри гострими предметами; ознака племінної (групової) приналежності або вид прикрашання тіла у первісних людей.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. скарифікація — СКАРИФІКА́ЦІЯ, ї, ж., с. г. 1. Штучне поверхневе пошкодження спеціальною машиною твердої оболонки насіння деяких рослин для прискорення його проростання. Скарифікація насіння люцерни. 2. Глибоке розпушування грунту, що сприяє більшому доступу повітря в нього.  Словник української мови в 11 томах