скартати
СКАРТА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. Док. до карта́ти.
— Мариня мусить звикати до того, що панна Катруся буде за три дні панею докторовою, і треба їй честь віддати, — ..скартала Мариню Олена (Вільде, Сестри.., 1958, 573);
Секретар ЦК вислухав мене та тут же й скартав за оці пхиньки. «..Сором! Сльозами ти хочеш, дівчино, Гітлера бити?» (Козл., Сонце.., 1957, 19).
Словник української мови (СУМ-11)