сквапно
СКВА́ПНО. Присл. до сква́пний.
Вбігла Гафійка, сквапно ховаючи щось за пазуху (Коцюб., II, 1955, 11);
Він курив жадібно і сквапно (Смолич, І, 1947, 51);
Біля дівчат походжає найстарша робітниця, вона настановлена, щоб глядіти.., аби робота йшла сквапно та справно (Л. Укр., III, 1952, 491).
Словник української мови (СУМ-11)