сквапно
СКВА́ПНО.
Присл. до сква́пний.
Вбігла Гафійка, сквапно ховаючи щось за пазуху (М. Коцюбинський);
Він курив жадібно і сквапно (Ю. Смолич);
Біля дівчат походжає найстарша робітниця, вона настановлена, щоб глядіти.., аби робота йшла сквапно та справно (Леся Українка);
Сутеніло. За деревами кишлаку сквапно сідало на заході сонце, і у повітрі вже чути було перших москітів (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)