сквернитель
СКВЕРНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., заст. Осквернитель.
Митрополит міг тільки радуватися, що цей незбагненний слов’янин, якого давно про себе прозвав не укра-шателем, а сквернителем храму, нарешті втомився в своїх нестримних вигадках (Загреб., Диво, 1968, 692).
Словник української мови (СУМ-11)