Значення в інших словниках
-
сквернитель —
скверни́тель іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
сквернитель —
СКВЕРНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., заст. Осквернитель. Митрополит міг тільки радуватися, що цей незбагненний слов'янин, якого давно про себе прозвав не украшателем, а сквернителем храму, нарешті втомився в своїх нестримних вигадках (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
сквернитель —
СКВЕРНИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., заст. Осквернитель. Митрополит міг тільки радуватися, що цей незбагненний слов’янин, якого давно про себе прозвав не укра-шателем, а сквернителем храму, нарешті втомився в своїх нестримних вигадках (Загреб., Диво, 1968, 692).
Словник української мови в 11 томах