скелище
СКЕ́ЛИЩЕ, а, с. Збільш. до ске́ля;
// Скеляста місцевість.
Поспитала вітру мати, де посмів він пропадати: чи у скелищі сидів, чи трусив плоди садів, чи на морі бунтував (Рудь, Дон. зорі, 1958, 18).
Словник української мови (СУМ-11)СКЕ́ЛИЩЕ, а, с. Збільш. до ске́ля;
// Скеляста місцевість.
Поспитала вітру мати, де посмів він пропадати: чи у скелищі сидів, чи трусив плоди садів, чи на морі бунтував (Рудь, Дон. зорі, 1958, 18).
Словник української мови (СУМ-11)