Значення в інших словниках
-
скелище —
ске́лище іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
скелище —
СКЕ́ЛИЩЕ, а, с. Збільш. до ске́ля; // Скеляста місцевість. Поспитала вітру мати, де посмів він пропадати: чи у скелищі сидів, чи трусив плоди садів, чи на морі бунтував (М. Рудь).
Словник української мови у 20 томах
-
скелище —
СКЕ́ЛИЩЕ, а, с. Збільш. до ске́ля; // Скеляста місцевість. Поспитала вітру мати, де посмів він пропадати: чи у скелищі сидів, чи трусив плоди садів, чи на морі бунтував (Рудь, Дон. зорі, 1958, 18).
Словник української мови в 11 томах