скелище

ске́лище

-а, с.

Збільш. до скеля.

|| Скеляста місцевість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скелище — ске́лище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скелище — СКЕ́ЛИЩЕ, а, с. Збільш. до ске́ля; // Скеляста місцевість. Поспитала вітру мати, де посмів він пропадати: чи у скелищі сидів, чи трусив плоди садів, чи на морі бунтував (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
  3. скелище — СКЕ́ЛИЩЕ, а, с. Збільш. до ске́ля; // Скеляста місцевість. Поспитала вітру мати, де посмів він пропадати: чи у скелищі сидів, чи трусив плоди садів, чи на морі бунтував (Рудь, Дон. зорі, 1958, 18). Словник української мови в 11 томах