скелище
ске́лище
-а, с.
Збільш. до скеля.
|| Скеляста місцевість.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скелище — ске́лище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- скелище — СКЕ́ЛИЩЕ, а, с. Збільш. до ске́ля; // Скеляста місцевість. Поспитала вітру мати, де посмів він пропадати: чи у скелищі сидів, чи трусив плоди садів, чи на морі бунтував (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
- скелище — СКЕ́ЛИЩЕ, а, с. Збільш. до ске́ля; // Скеляста місцевість. Поспитала вітру мати, де посмів він пропадати: чи у скелищі сидів, чи трусив плоди садів, чи на морі бунтував (Рудь, Дон. зорі, 1958, 18). Словник української мови в 11 томах