скелька
СКЕ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ске́ля.
Скачучи то в той бік, то в другий,.. Маруся опинилася нараз на якійсь високій скельці (Хотк., II, 1966, 49);
Примостившись біля скельки, самотній чоловічок сидів над кількома вудками (Досв., Вибр., 1959, 308).
Словник української мови (СУМ-11)