скелька

СКЕ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ске́ля.

Скачучи то в той бік, то в другий,.. Маруся опинилася нараз на якійсь високій скельці (Хотк., II, 1966, 49);

Примостившись біля скельки, самотній чоловічок сидів над кількома вудками (Досв., Вибр., 1959, 308).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скелька — ске́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скелька — -и, ж. Зменш.-пестл. до скеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скелька — СКЕ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ске́ля. Скачучи то в той бік, то в другий, .. Маруся опинилася нараз на якійсь високій скельці (Г. Хоткевич); Примостившись біля скельки, самотній чоловічок сидів над кількома вудками (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  4. Скелька — Ске́лька → гора Ске́лька Лексикон львівський: поважно і на жарт