скельний

СКЕ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до ске́ля.

Весело сонце на сході вставало… Скельна вершина огнем золотилась (Щог., Поезії, 1958, 304);

Василько знав: як перейти скельне каміння, там буде долинка (Турч., Зорі.., 1950, 8);

// Який виникає в скелі, утворюється в скелі чи скелею (скелями).

Скельна печера;

// рідко. Вкритий скелями, із скелями.

Маленький хлопець жав серпом пшеницю, А за Сумбаром вже лежав кордон. Цей хлопчик, певне, теж глядів границю, Щоб не проліз двоногий скорпіон Сюди, у скельні ці його долини (Турч., Земле моя.., 1961, 48);

// Який живе або росте серед скель, на скелях.

Скельні мікроорганізми концентрують на поверхні каміння такі елементи, як кальцій, калій, фосфор, сірку, магній, мідь (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 81).

∆ Ске́льний дуб, бот.— вид дуба, який зустрічається в Криму, Придністров’ї і Прикарпатті;

Ске́льний живо́пис — стародавні зображення на скелях, окремих каменях та на стінах печер.

Скельний живопис і пластичні зображення дали могутній поштовх розвиткові вдатності порівнювати й зіставляти, аналізувати й синтезувати, показали, що можна відділити частину від цілого (Наука.., 9, 1969, 19).

2. Який складається з твердих гірських порід; кам’янистий.

Для спорудження Дніпровської гідроелектростанції треба було.. вийняти до 3 млн. куб. м скельного і земляного грунту (Іст. УРСР, II, 1957, 308);

// Який провадиться в кам’янистому грунті.

Скельні роботи;

// Признач. для робіт у кам’янистому грунті.

На оголеному дні Вахшу.. почав працювати перший скельний екскаватор (Веч. Київ, 15.XII 1966, 1).