скельний
ске́льний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скельний — -а, -е. 1》 Прикм. до скеля. || Який виникає у скелі, утворюється в скелі чи скелею (скелями). Скельна печера. || рідко. Вкритий скелями, зі скелями. || Який живе або росте серед скель на скелях. Скельний дуб бот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скельний — СКЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ске́ля. Весело сонце на сході вставало... Скельна вершина огнем золотилась (Я. Щоголів); Василько знав: як перейти скельне каміння, там буде долинка (А. Словник української мови у 20 томах
- скельний — КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З. Словник синонімів української мови
- скельний — Ске́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скельний — СКЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ске́ля. Весело сонце на сході вставало… Скельна вершина огнем золотилась (Щог., Поезії, 1958, 304); Василько знав: як перейти скельне каміння, там буде долинка (Турч., Зорі.. Словник української мови в 11 томах
- скельний — Скельний, -а, -е Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини. Щог. Сл. 41. Словник української мови Грінченка