1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скельний

ске́льний

-а, -е.

1》 Прикм. до скеля.

|| Який виникає у скелі, утворюється в скелі чи скелею (скелями). Скельна печера.

|| рідко. Вкритий скелями, зі скелями.

|| Який живе або росте серед скель на скелях.

Скельний дуб бот. — вид дуба, який росте в Криму, Придністров'ї та Прикарпатті.

Скельний живопис — стародавні зображення на скелях, окремих каменях і стінах печер.

2》 Який складається з твердих гірських порід; кам'янистий.

|| Який провадиться в кам'янистому ґрунті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скельний — ске́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скельний — СКЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ске́ля. Весело сонце на сході вставало... Скельна вершина огнем золотилась (Я. Щоголів); Василько знав: як перейти скельне каміння, там буде долинка (А. Словник української мови у 20 томах
  3. скельний — КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З. Словник синонімів української мови
  4. скельний — Ске́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скельний — СКЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ске́ля. Весело сонце на сході вставало… Скельна вершина огнем золотилась (Щог., Поезії, 1958, 304); Василько знав: як перейти скельне каміння, там буде долинка (Турч., Зорі.. Словник української мови в 11 томах
  6. скельний — Скельний, -а, -е Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини. Щог. Сл. 41. Словник української мови Грінченка