скелля

СКЕ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до ске́ля.

Налетіли жандарми та козаки… Довелося, тікати в скелля Саксагані, рятуватися, хто як зміг (Ле, Ю. Кудря, 1956, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скелля — ске́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скелля — -я, с. Збірн. до скеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скелля — СКЕ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до ске́ля. Налетіли жандарми та козаки... Довелося, тікати в скелля Саксагані, рятуватися, хто як зміг (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах