скелля
СКЕ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до ске́ля.
Налетіли жандарми та козаки… Довелося, тікати в скелля Саксагані, рятуватися, хто як зміг (Ле, Ю. Кудря, 1956, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скелля — ске́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- скелля — -я, с. Збірн. до скеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скелля — СКЕ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до ске́ля. Налетіли жандарми та козаки... Довелося, тікати в скелля Саксагані, рятуватися, хто як зміг (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах