скеміти
СКЕМІ́ТИ, ми́ть, недок., розм. Те саме, що щемі́ти.
Скеміла.. розбита голова (Кач., II, 1958, 68);
Душа їй скеміла від важкого передчуття (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23).
Словник української мови (СУМ-11)СКЕМІ́ТИ, ми́ть, недок., розм. Те саме, що щемі́ти.
Скеміла.. розбита голова (Кач., II, 1958, 68);
Душа їй скеміла від важкого передчуття (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23).
Словник української мови (СУМ-11)