скеміти

Скеміти, -млю́, -миш

гл.

1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах. Вх. Зн. 63.

2) Жужжать. Муха скемит. Вх. Зн. 63.

Значення в інших словниках

1. скеміти — скемі́ти дієслово недоконаного виду щеміти розм.  Орфографічний словник української мови
2. скеміти — -мить, недок., розм. Те саме, що щеміти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скеміти — СКЕМІ́ТИ, ми́ть, недок., розм. Те саме, що щемі́ти. Скеміла .. розбита голова (Я. Качура); Душа їй скеміла від важкого передчуття (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. скеміти — I. БОЛІ́ТИ (про тіло або якусь його частину — давати відчуття фізичного болю); ЩЕМІ́ТИ, СКЕМІ́ТИ розм. рідше (про відчуття гострого болю в якій-небудь частині тіла). Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (З.  Словник синонімів української мови
5. скеміти — СКЕМІ́ТИ, ми́ть, недок., розм. Те саме, що щемі́ти. Скеміла.. розбита голова (Кач., II, 1958, 68); Душа їй скеміла від важкого передчуття (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23).  Словник української мови в 11 томах