1. Словник української мови Грінченка

скеміти

Скеміти, -млю́, -миш

гл.

1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах. Вх. Зн. 63.

2) Жужжать. Муха скемит. Вх. Зн. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скеміти — скемі́ти дієслово недоконаного виду щеміти розм. Орфографічний словник української мови
  2. скеміти — -мить, недок., розм. Те саме, що щеміти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скеміти — СКЕМІ́ТИ, ми́ть, недок., розм. Те саме, що щемі́ти. Скеміла .. розбита голова (Я. Качура); Душа їй скеміла від важкого передчуття (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. скеміти — I. БОЛІ́ТИ (про тіло або якусь його частину — давати відчуття фізичного болю); ЩЕМІ́ТИ, СКЕМІ́ТИ розм. рідше (про відчуття гострого болю в якій-небудь частині тіла). Тільки в аулі Рахім відчув, як сильно вдарився він боком і як болить у нього нога (З. Словник синонімів української мови
  5. скеміти — СКЕМІ́ТИ, ми́ть, недок., розм. Те саме, що щемі́ти. Скеміла.. розбита голова (Кач., II, 1958, 68); Душа їй скеміла від важкого передчуття (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23). Словник української мови в 11 томах