скептичний
СКЕПТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до скептици́зм 1.
Скептична філософія.
2. Схильний до скептицизму (у 2 знач.).
Навіть скромний, а на дні душі скептичний др. Васонг розігрівся і попросив о голос [попросив слова] (Фр., VII, 1951, 110);
Сербин Хрисанф був похмурий і скептичний юнак (Смолич, І, 1947, 18);
// Сповнений скептицизму, просякнутий скептицизмом.
З ясним, тверезим, трохи скептичним розумом, ворог всякої фрази,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан старався привчити їх читати, студіювати (Коцюб., III, 1956, 31);
За ці дні у них розвіялось скептичне, а в багатьох і вороже почуття, з яким вони зустріли представників Головної ради (Мик., II, 1957, 471);
// Який виражає скептицизм.
Офіцер прикусив губу, стримуючи скептичний усміх (Гончар, Таврія.., 1957, 367);
*Образно. Старі дуби, за дідівським звичаєм, скептичним оком дивляться на світ (Забіла, Поезії, 1963, 17).
Словник української мови (СУМ-11)