скептичний

СКЕПТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до скептици́зм 1.

Скептична філософія.

2. Схильний до скептицизму (у 2 знач.).

Навіть скромний, а на дні душі скептичний др. Васонг розігрівся і попросив о голос [попросив слова] (Фр., VII, 1951, 110);

Сербин Хрисанф був похмурий і скептичний юнак (Смолич, І, 1947, 18);

// Сповнений скептицизму, просякнутий скептицизмом.

З ясним, тверезим, трохи скептичним розумом, ворог всякої фрази,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан старався привчити їх читати, студіювати (Коцюб., III, 1956, 31);

За ці дні у них розвіялось скептичне, а в багатьох і вороже почуття, з яким вони зустріли представників Головної ради (Мик., II, 1957, 471);

// Який виражає скептицизм.

Офіцер прикусив губу, стримуючи скептичний усміх (Гончар, Таврія.., 1957, 367);

*Образно. Старі дуби, за дідівським звичаєм, скептичним оком дивляться на світ (Забіла, Поезії, 1963, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скептичний — скепти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скептичний — Критично-недовірливий; (- прогнозу) ПЕСИМІСТИЧНИЙ; п! ЦИНІЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. скептичний — -а, -е. 1》 Прикм. до скептицизм 1). Скептична філософія. 2》 Схильний до скептицизму (у 2 знач.). || Сповнений скептицизму, просякнутий скептицизмом. || Який виражає скептицизм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скептичний — СКЕПТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до скептици́зм 1. Скептична філософія. 2. Схильний до скептицизму (у 2 знач.). Навіть скромний, а на дні душі скептичний др. Васонг розігрівся і попросив о голос [попросив слова] (І. Словник української мови у 20 томах
  5. скептичний — Скепти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)