скептицизм

СКЕПТИЦИ́ЗМ, у, ч.

1. Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об’єктивної дійсності.

2. Критично-недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось.

Я сама, коли хочете, учуся жить, борюся з непевностями, з скептицизмом, думаю над своїм і над чужим життям (Л. Укр., V, 1956, 129);

Валет прагнув старшувати. Ранній його скептицизм, певну і постійну невдоволеність усім на світі, категоричність суджень ровесники, знайомі приймали за самостійність (Дор., Не повтори.., 1968, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скептицизм — -у, ч. 1》 Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об'єктивної дійсності. 2》 Критично-недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скептицизм — Філософський погляд, який відкидає можливість одержання повних і обґрунтованих знань (с. теоретико-пізнавальний, що виводиться з традиції скептиків) або вимагає критичної оцінки тверджень, прийнятих із посиланням на силу відповідного авторитету (с. Універсальний словник-енциклопедія
  3. скептицизм — (англ. skepticism) філософське вчення, засноване на вираженні сумніву в існуванні надійних критеріїв істини та в непогрішності основних релігійних і філософських догм; крайня форма с. – агностицизм. Економічний словник
  4. скептицизм — Скептици́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скептицизм — СКЕПТИЦИЗМ – СКЕПСИС Скептицизм, -у. 1. Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об’єктивної дійсності. 2. Недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось: дух скептицизму. Скепсис, -у. Те саме, що скептицизм 2: старечий скепсис. Літературне слововживання
  6. скептицизм — скептици́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. скептицизм — СКЕПТИЦИЗМ (від грецьк. σκεπτικόζ — недовірливий) — гносеологічна позиція, яка полягає в сумніві щодо існування істини і надійних критеріїв її встановлення, в недовірі до певних поглядів і уявлень. Започаткований у Древній Греції Піроном з Еліди... Філософський енциклопедичний словник
  8. скептицизм — СКЕПТИЦИ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об'єктивної дійсності. 2. Критично-недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось. Словник української мови у 20 томах
  9. скептицизм — див. скептис Словник чужослів Павло Штепа
  10. скептицизм — скептици́зм (від грец. σκεπτικός – недовірливий) 1. Філософська концепція, що піддає сумніву можливість достовірного пізнання світу й існування надійного критерію істини. Крайньою формою С. є агностицизм. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. скептицизм — НЕВІ́РА (відсутність віри, впевненості, переконаності в чому-небудь), НЕВІ́Р'Я, БЕЗВІ́Р'Я, НЕВІ́РСТВО рідше; МАЛОВІ́Р'Я (недостатність віри в що-небудь); СКЕПТИЦИ́ЗМ, СКЕ́ПСИС (критично недовірливе ставлення до чого-небудь). Словник синонімів української мови