скептик

СКЕ́ПТИК, а, ч.

1. Послідовник скептицизму (у 1 знач.).

Будучи матеріалістом в філософії і оптимістом у поглядах на майбутнє народу, Шевченко не мав сумніву у можливості пізнання людиною навколишньої дійсності. Він не був скептиком у питанні пізнання (Ком. Укр., 1, 1964, 78).

2. Той, хто до всього ставиться критично-недовірливо, в усьому сумнівається.

Який би не був скептик,— варт було його закликати хоч би на одне зібрання «гарних синів», то в цій натхненній атмосфері, в тім каскаді блискучих промов усякий скептицизм мусив би розтоплятися, як віск на вогні (Хотк., I, 1966, 124);

Поміж славгородською інтелігенцією пішла ходити поголоска про літературно-вокальну вечірку. Славгородці здебільшого були скептики й не дуже йняли цьому віри (Вас., І, 1959, 345);

Скептики, Хоми невірні, просто знервовані і стомлені люди трапляються в різні епохи (Не ілюстрація.., 1967, 323).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скептик — ске́птик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. скептик — Невіра, о. Хома з невірів, ок. сумнівака, с. песиміст; п! ЦИНІК. Словник синонімів Караванського
  3. скептик — -а, ч. 1》 Послідовник скептицизму (у 1 знач.). 2》 Той, хто до всього ставиться критично-недовірливо, в усьому сумнівається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скептик — Недовірок, зневіра, зневірняк, див. апоретик, маловір Словник чужослів Павло Штепа
  5. скептик — СКЕ́ПТИК, а, ч. 1. Послідовник скептицизму (у 1 знач.). Будучи оптимістом у поглядах на майбутнє народу, Шевченко не мав сумніву у можливості пізнання людиною навколишньої дійсності. Він не був скептиком у питанні пізнання (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. скептик — ске́птик (від грец. σκεπτικός – досліджуючий) 1. Послідовник скептицизму. 2. Особа, що до всього ставиться з недовір’ям, у всьому сумнівається. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. скептик — Ске́птик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)