скептик
СКЕ́ПТИК, а, ч.
1. Послідовник скептицизму (у 1 знач.).
Будучи оптимістом у поглядах на майбутнє народу, Шевченко не мав сумніву у можливості пізнання людиною навколишньої дійсності. Він не був скептиком у питанні пізнання (з публіц. літ.).
2. Той, хто до всього ставиться критично-недовірливо, в усьому сумнівається.
Який би не був скептик, – варт було його закликати хоч би на одне зібрання “гарних синів”, то в цій натхненній атмосфері, в цім каскаді блискучих промов усякий скептицизм мусив би розтоплятися, як віск на вогні (Г. Хоткевич);
Поміж славгородською інтелігенцією пішла ходити поголоска про літературно-вокальну вечірку. Славгородці здебільшого були скептики й не дуже йняли цьому віри (С. Васильченко);
Скептики, Хоми невірні, просто знервовані і стомлені люди трапляються в різні епохи (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- скептик — ске́птик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скептик — Невіра, о. Хома з невірів, ок. сумнівака, с. песиміст; п! ЦИНІК. Словник синонімів Караванського
- скептик — -а, ч. 1》 Послідовник скептицизму (у 1 знач.). 2》 Той, хто до всього ставиться критично-недовірливо, в усьому сумнівається. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скептик — Недовірок, зневіра, зневірняк, див. апоретик, маловір Словник чужослів Павло Штепа
- скептик — ске́птик (від грец. σκεπτικός – досліджуючий) 1. Послідовник скептицизму. 2. Особа, що до всього ставиться з недовір’ям, у всьому сумнівається. Словник іншомовних слів Мельничука
- скептик — Ске́птик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скептик — СКЕ́ПТИК, а, ч. 1. Послідовник скептицизму (у 1 знач.). Будучи матеріалістом в філософії і оптимістом у поглядах на майбутнє народу, Шевченко не мав сумніву у можливості пізнання людиною навколишньої дійсності. Словник української мови в 11 томах