скептик
ске́птик
(від грец. σκεπτικός – досліджуючий)
1. Послідовник скептицизму.
2. Особа, що до всього ставиться з недовір’ям, у всьому сумнівається.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скептик — ске́птик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скептик — Невіра, о. Хома з невірів, ок. сумнівака, с. песиміст; п! ЦИНІК. Словник синонімів Караванського
- скептик — -а, ч. 1》 Послідовник скептицизму (у 1 знач.). 2》 Той, хто до всього ставиться критично-недовірливо, в усьому сумнівається. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скептик — Недовірок, зневіра, зневірняк, див. апоретик, маловір Словник чужослів Павло Штепа
- скептик — СКЕ́ПТИК, а, ч. 1. Послідовник скептицизму (у 1 знач.). Будучи оптимістом у поглядах на майбутнє народу, Шевченко не мав сумніву у можливості пізнання людиною навколишньої дійсності. Він не був скептиком у питанні пізнання (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
- скептик — Ске́птик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скептик — СКЕ́ПТИК, а, ч. 1. Послідовник скептицизму (у 1 знач.). Будучи матеріалістом в філософії і оптимістом у поглядах на майбутнє народу, Шевченко не мав сумніву у можливості пізнання людиною навколишньої дійсності. Словник української мови в 11 томах