скептик

ске́птик

(від грец. σκεπτικός – досліджуючий)

1. Послідовник скептицизму.

2. Особа, що до всього ставиться з недовір’ям, у всьому сумнівається.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скептик — ске́птик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. скептик — Невіра, о. Хома з невірів, ок. сумнівака, с. песиміст; п! ЦИНІК. Словник синонімів Караванського
  3. скептик — -а, ч. 1》 Послідовник скептицизму (у 1 знач.). 2》 Той, хто до всього ставиться критично-недовірливо, в усьому сумнівається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скептик — Недовірок, зневіра, зневірняк, див. апоретик, маловір Словник чужослів Павло Штепа
  5. скептик — СКЕ́ПТИК, а, ч. 1. Послідовник скептицизму (у 1 знач.). Будучи оптимістом у поглядах на майбутнє народу, Шевченко не мав сумніву у можливості пізнання людиною навколишньої дійсності. Він не був скептиком у питанні пізнання (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. скептик — Ске́птик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скептик — СКЕ́ПТИК, а, ч. 1. Послідовник скептицизму (у 1 знач.). Будучи матеріалістом в філософії і оптимістом у поглядах на майбутнє народу, Шевченко не мав сумніву у можливості пізнання людиною навколишньої дійсності. Словник української мови в 11 томах