скептицизм

НЕВІ́РА (відсутність віри, впевненості, переконаності в чому-небудь), НЕВІ́Р'Я, БЕЗВІ́Р'Я, НЕВІ́РСТВО рідше; МАЛОВІ́Р'Я (недостатність віри в що-небудь); СКЕПТИЦИ́ЗМ, СКЕ́ПСИС (критично недовірливе ставлення до чого-небудь). Але найдивовижніше, мабуть, те, що такого роз'їденого невірою в себе інтелігента, як Федь Шостенко, Оля все ж таки полюбила! (Ю. Шовкопляс); Невір'я.. починається од опльовування того, що зроблене матір'ю чи батьком (М. Рудь); Не можна вірити, коли не віриться.. Тяжко ховати свою віру чи своє безвір'я (Леся Українка); На працю мою ти з невірством глядів, Мов бачив нещирі заміри (Б. Грінченко); "Гарна дівчина", мусив визнати Роман, подолавши свій стійкий.. скептицизм щодо "зовнішньої" жіночої краси (В. Минко); Настав час, коли Франків скепсис і Павликів ентузіазм знайшли своє примирення (П. Колесник). — Пор. зневі́ра, недові́р'я.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

скептицизм — скептици́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
скептицизм — СКЕПТИЦИЗМ – СКЕПСИС Скептицизм, -у. 1. Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об’єктивної дійсності. 2. Недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось: дух скептицизму. Скепсис, -у. Те саме, що скептицизм 2: старечий скепсис. Літературне слововживання
скептицизм — -у, ч. 1》 Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об'єктивної дійсності. 2》 Критично-недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
скептицизм — див. скептис Словник чужослів Павло Штепа
скептицизм — СКЕПТИЦИ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об'єктивної дійсності. 2. Критично-недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось. Словник української мови у 20 томах
скептицизм — (англ. skepticism) філософське вчення, засноване на вираженні сумніву в існуванні надійних критеріїв істини та в непогрішності основних релігійних і філософських догм; крайня форма с. – агностицизм. Економічний словник
скептицизм — скептици́зм (від грец. σκεπτικός – недовірливий) 1. Філософська концепція, що піддає сумніву можливість достовірного пізнання світу й існування надійного критерію істини. Крайньою формою С. є агностицизм. Словник іншомовних слів Мельничука
скептицизм — Філософський погляд, який відкидає можливість одержання повних і обґрунтованих знань (с. теоретико-пізнавальний, що виводиться з традиції скептиків) або вимагає критичної оцінки тверджень, прийнятих із посиланням на силу відповідного авторитету (с. Універсальний словник-енциклопедія
скептицизм — СКЕПТИЦИЗМ (від грецьк. σκεπτικόζ — недовірливий) — гносеологічна позиція, яка полягає в сумніві щодо існування істини і надійних критеріїв її встановлення, в недовірі до певних поглядів і уявлень. Започаткований у Древній Греції Піроном з Еліди... Філософський енциклопедичний словник
скептицизм — Скептици́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
скептицизм — СКЕПТИЦИ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об’єктивної дійсності. 2. Критично-недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось. Словник української мови в 11 томах