скепсис
НЕВІ́РА (відсутність віри, впевненості, переконаності в чому-небудь), НЕВІ́Р'Я, БЕЗВІ́Р'Я, НЕВІ́РСТВО рідше; МАЛОВІ́Р'Я (недостатність віри в що-небудь); СКЕПТИЦИ́ЗМ, СКЕ́ПСИС (критично недовірливе ставлення до чого-небудь). Але найдивовижніше, мабуть, те, що такого роз'їденого невірою в себе інтелігента, як Федь Шостенко, Оля все ж таки полюбила! (Ю. Шовкопляс); Невір'я.. починається од опльовування того, що зроблене матір'ю чи батьком (М. Рудь); Не можна вірити, коли не віриться.. Тяжко ховати свою віру чи своє безвір'я (Леся Українка); На працю мою ти з невірством глядів, Мов бачив нещирі заміри (Б. Грінченко); "Гарна дівчина", мусив визнати Роман, подолавши свій стійкий.. скептицизм щодо "зовнішньої" жіночої краси (В. Минко); Настав час, коли Франків скепсис і Павликів ентузіазм знайшли своє примирення (П. Колесник). — Пор. зневі́ра, недові́р'я.
Значення в інших словниках
- скепсис — ске́псис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скепсис — -у, ч. Те саме, що скептицизм 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- скепсис — Сумнів, недовіра, невіра, зневіра, див.скептицизм Словник чужослів Павло Штепа
- скепсис — СКЕ́ПСИС, у, ч. Те саме, що скептици́зм 2. Часом він [Є. Плужник] піддавався настроям холодного скепсису: “Ах, про майбутнє все я переслухав, а про минуле все перечитав!” – але перемагали все ж надія і віра (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- скепсис — ске́псис (від грец. σκέψις – розгляд, сумнів) сумнів, недовіра до чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
- скепсис — Ске́псис, -су, -сові і ске́пса, -си (гр. ж. р.) = скептици́зм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скепсис — СКЕ́ПСИС, у, ч. Те саме, що скептици́зм 2. Часом він [Є. Плужник] піддавався настроям холодного скепсису: «Ах, про майбутнє все я переслухав, а про минуле все перечитав!» — але перемагали все ж надія і віра (Не ілюстрація.. Словник української мови в 11 томах