скиглення
СКИ́ГЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ски́глити.
Чи скиглення в гаях зачується пташине, Чи в літнім вітерці зашепчуть дерева,..— Про неї, дар небес, що нині укрива Глибінь землі, я сню і мислю (Зеров, Вибр., 1966, 441);
— Скигленням ворога не одужаєш! — кричить, озлившись, коваль (Кочура, Зол. грамота, 1960, 135).
Словник української мови (СУМ-11)