скиглення

СКИ́ГЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ски́глити.

Чи скиглення в гаях зачується пташине, Чи в літнім вітерці зашепчуть дерева,..— Про неї, дар небес, що нині укрива Глибінь землі, я сню і мислю (Зеров, Вибр., 1966, 441);

— Скигленням ворога не одужаєш! — кричить, озлившись, коваль (Кочура, Зол. грамота, 1960, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скиглення — СКИ́ГЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ски́глити. Чи скиглення в гаях зачується пташине, Чи в літнім вітерці зашепчуть дерева, .. – Про неї, дар небес, що нині укрива Глибінь землі, я сню і мислю (М. Зеров); – Скигленням ворога не одужаєш! – кричить, озлившись, коваль (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах
  2. скиглення — -я, с. Дія за знач. скиглити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скиглення — ски́глення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. скиглення — ВИТТЯ́ (протяжливі тужливі звуки собак, вовків і деяких інших тварин, а також вітру тощо), ЗАВИВА́ННЯ, СКИ́ГЛЕННЯ, СКИ́ГЛІННЯ, ЗА́ВОДИ розм., ВИЙ рідко, КВИЛІ́ННЯ рідко. І враз від греблі почулося вовче виття (М. Словник синонімів української мови